Лицар українського слова. 185 років від Дня народження Степана Руданського

2019-01-11

/Files/images/CIMG4285.JPG

Степан Руданський – один з великих поетів України. Поетична спадщина Руданського – помітне явище в українській літературі. Хоча у нас його переважно знають, як автора «співомовок» й чудових українських пісень, як «Повій вітре на Вкраїну», «Гей, браття-козаки», «Не дивуйтесь, добрі люди» та багато інших. Поет – автор байок, небилиць, співів, приказок, перекладів і переспівів. Їх допоміг прослухати комп’ютер, пісні звучали у виконанні великих співаків. До бібліотеки діти з навколишніх вулиць, будинку. Діти читали байки й співомовки Руданського: «Добре торгувалось», «Варена сокира», «Смерть козака», ліричні вірші «Ти не моя», «Над колискою», «Згадай мене, мила», «Світить місяць серед неба». Бібліотекарі познайомили присутніх з найцікавішими сторінками біографії поета. Народився С. В. Руданський в 1834 році в селі Хомутинці на Вінничині в бідній родині священика. Життя поета було нелегким. В 1841 році вступив до Шаргородської бурси. Треба було мати не аби яке здоров’я, природний розум, здібності, щоб отримати відзнаку за навчання. В 1849 році Руданський вступив до Кам’янець - Подільської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою. А в Петербурзі вирішив вступити до медико-хірургічної академії. Там познайомився з видатними людьми. Після закінчення отримав направлення в Ялту. Ялтинці дуже любили молодого медика за веселу вдачу, доброту. Коли в 1872 році у Криму спалахнула епідемія холери Руданський взявся винищувати джерела інфекції і захворів. 3 травня 1873 року на 39 році життя поета не стало. Літературна спадщина поета викликає зацікавлення користувачів, але почесне місце у ній звичайно належить співомовкам. Його персонажі – пан, чиновник, селянин, солдат – живі люди. Сміх Руданського був оптимістичним. Читачі уважно слухали бібліотекарів, байки й співомовки поета вчать добру, гумору.

Кiлькiсть переглядiв: 231

Коментарi